Як виглядає зливова каналізація

Після сильного дощу на дорогах, тротуарах і прибудинкових ділянках нерідко утворюються великі калюжі. Щоб вода не накопичувалася на поверхні, не розмивала ґрунт і не підтоплювала будівлі, використовують зливову каналізацію. Основні комунікації приховані під землею, де зібрана волога проходить по трубах і відводиться за межі ділянки. Щоб краще зрозуміти, як влаштована зливова каналізація, розглянемо її будову, основні різновиди та призначення окремих елементів. Ви дізнаєтеся, чим відрізняються відкриті та закриті системи, що знаходиться під поверхнею та за якими ознаками можна визначити можливі несправності. А якщо після дощу біля вашого будинку регулярно утворюються калюжі, стоки переповнюють лотки або перестають відводитися через дощоприймачі, фахівці компанії «Труболюб» допоможуть виявити причину проблеми та відновити нормальну роботу водовідведення.

Зміст:

1. Що таке зливова каналізація
2. Як влаштована видима частина
3. Що ховається під землею
4. Відмінності зливової каналізації від побутової каналізації та дренажу
5. Ознаки засмічення та порядок перевірки
6. Професійне очищення
7. Висновки

Що таке зливова каналізація

Зливова каналізація, або зливовідвід, — це система, призначена для збору та відведення дощової та талої води з дахів будівель, доріг, тротуарів та інших ділянок. Її головне завдання — не допускати скупчення опадів там, де вони можуть заважати руху, розмивати ґрунт або проникати до фундаменту. Для цього на території встановлюють спеціальні водозбірні конструкції, з’єднані з каналами та підземними трубопроводами. По них зібрані стоки надходять у загальний колектор, накопичувальну ємність або інше передбачене місце відведення.

Залежно від пристрою та розташування комунікацій зазвичай виділяють три основні варіанти:

• Відкритий. Являє собою мережу наземних каналів, канав і кюветів, по яких опади вільно стікають у заданому напрямку.
• Закритий. Основні комунікації знаходяться під землею. Дощова вода потрапляє в них через спеціальні приймачі, розташовані на поверхні, після чого по трубах надходить до місця скидання.
• Змішаний. Поєднує елементи двох попередніх варіантів. Наприклад, відкрита канава може пролягати вздовж дороги, а біля в’їзду на ділянку з’єднуватися з підземним трубопроводом, щоб не перешкоджати проїзду транспорту.

На приватних територіях цей вибір значною мірою залежить від особливостей рельєфу та розташування будівель. Наприклад, якщо двір має ухил у бік гаража, під час сильного дощу потік води прямуватиме прямо до воріт. У такому випадку поперек в’їзду можна встановити водовідвідний жолоб, який збиратиме воду, що надходить, і передаватиме її до закритої частини каналізації.

При цьому важливо розуміти, що встановлення одного дощоприймача ще не вирішує проблему затоплення. Якщо підключена до нього труба не забезпечує подальше відведення, приймальна камера з часом переповниться, і на поверхні знову утвориться калюжа. Тому під час облаштування зливової системи необхідно враховувати не тільки розташування окремих елементів, а й весь маршрут руху стоків.

Як влаштована видима частина

Якщо ви оглянете територію біля житлового будинку, парковки чи міської дороги, то напевно помітите металеві решітки, довгі жолоби та водостічні труби. Усі ці елементи можуть бути частиною зливової каналізації. Вони збирають дощову воду з різних поверхонь і направляють її до підземних комунікацій. При цьому зовнішній вигляд обладнання залежить від його призначення та місця встановлення.

На поверхні найчастіше можна побачити такі елементи зливової каналізації:

1. Дощоприймачі. Зазвичай виглядають як квадратні або прямокутні решітки. Під ними розташована приймальна камера, з’єднана з відвідною трубою.
2. Лінійні лотки. Являють собою довгі жолоби, які найчастіше закривають знімними захисними решітками. Їх можна зустріти вздовж тротуарів, біля в’їздів у гаражі та на великих відкритих майданчиках.
3. Покрівельні водостоки. Складаються з горизонтальних жолобів, воронок і вертикальних труб, закріплених на будівлі. Вони збирають опади з даху та направляють їх вниз.
4. Відкриті канали та канави. Використовуються переважно вздовж доріг і на територіях, де є достатньо вільного простору.

Окремо варто згадати щілинні водовідвідні лотки. Їхня основна частина прихована під покриттям, а зовні видно лише вузький поздовжній отвір. Такі конструкції дозволяють організувати збір опадів, практично не змінюючи зовнішній вигляд доріжки або майданчика.

Окрім перелічених елементів, на території можуть бути люки оглядових колодязів. Через них фахівці отримують доступ до прихованих трубопроводів для огляду та прочищення. Однак не кожен люк належить саме до зливової каналізації: під схожими кришками також розташовані водопровідні, побутові каналізаційні та інші інженерні комунікації.

Що ховається під землею

Під покриттям приймальні точки з’єднуються з відвідними трубами. Кілька відгалужень можуть сходитися в загальну магістраль. Далі стік досягає міського колектора, накопичувача, очисних споруд або іншого об’єкта, передбаченого проектом. Остаточне рішення залежить від місцевої інфраструктури.

Шлях від даху та дворового покриття в одному з поширених варіантів виглядає так:

1. З покрівлі опади стікають по жолобах і вертикальному водостоку до наземного входу або окремого відгалуження.
2. З подвірного покриття потік потрапляє в лінійний лоток або точковий приймач.
3. Через випуски обидві гілки спрямовуються в підземну трасу, якщо проектом передбачено їх об’єднання.
4. Далі стік досягає загального місця скидання.

Така система не є універсальною. Покрівельні та дворові гілки іноді прокладають окремо. Для парковок та промислових майданчиків може знадобитися додаткове очищення перед скиданням: його склад залежить від забруднень та встановлених вимог.

Під окремими люками облаштовані оглядові колодязі. Через них отримують доступ до поворотів і з’єднань, оглядають стінки та видаляють сміття. Зовні шахту, що обслуговується, зазвичай закриває суцільна кришка, тоді як над місцем прийому опадів встановлюють конструкцію з отворами. Це корисний орієнтир, але не спосіб точно визначити призначення споруди: поруч можуть пролягати кабельні та інші мережі. У разі сумнівів використовують виконавчий план об’єкта.

Закриту трасу зазвичай прокладають із розрахунковим ухилом для самопливу. У разі недостатнього перепаду на окремих ділянках можливе накопичення піску та виникнення застою. Параметри розраховують за витратою, діаметром та умовами підключення: єдиного значення для будь-яких споруд тут не існує. На протяжних міських ділянках глибина закладення, розмір колектора та розташування оглядових шахт визначаються проектом. Тому невелика приватна споруда та магістраль під вулицею можуть мати спільну функцію, але абсолютно різні розміри та доступність для обслуговування.

Відмінності зливової каналізації від побутової каналізації та дренажу

На перший погляд різні каналізаційні системи можуть виглядати практично однаково. Наприклад, на прибудинковій ділянці ви можете виявити кілька колодязів, закритих схожими кришками, хоча кожен із них виконує зовсім інше завдання. Щоб розібратися, до яких комунікацій вони належать, необхідно розуміти, звідки надходить вода і для чого призначена кожна споруда.

Залежно від призначення виділяють три основні види водовідведення:

• Зливова. Збирає дощову та талу воду з дахів, доріг, тротуарів та інших відкритих поверхонь. Її легко впізнати за характерними решітками, водовідвідними лотками та приймачами, розташованими в місцях скупчення опадів.
• Господарсько-побутова. Призначене для відведення стоків із раковин, ванн, унітазів та інших сантехнічних приладів. Такі комунікації зазвичай приховані всередині будівель і під землею, а доступ до зовнішніх ділянок забезпечують оглядові колодязі із закритими кришками.
• Дренажна. Використовується для відведення надлишкової вологи з ґрунту. Його часто облаштовують біля фундаментів, на заболочених ділянках і територіях з високим рівнем ґрунтових вод. Основними елементами є спеціальні труби з невеликими отворами, через які волога проникає всередину й відводиться у передбачене місце.

Головна зовнішня відмінність зливової каналізації полягає в наявності відкритих водоприймальних елементів. Дощоприймачі та лотки повинні розташовуватися безпосередньо на поверхні, інакше опади просто не зможуть у них потрапити.

З дренажем ситуація дещо складніша. Його труби укладають під землею, зазвичай оточуючи шаром щебеню та спеціальним фільтрувальним матеріалом. Завдяки отворам у стінках вони поступово збирають вологу з навколишнього ґрунту. На відміну від зливової каналізації, такий спосіб не дозволяє швидко видалити великі обсяги дощової води з асфальту або інших твердих покриттів. Тому для захисту території від затоплення обидва рішення іноді використовують одночасно.

Ознаки засмічення та порядок перевірки

Згодом навіть правильно встановлена зливова каналізація може засмітитися. Разом із дощовою водою у приймальні потрапляють пісок, опале листя, гілки та інше сміття. Частина забруднень затримується на захисних решітках, а дрібніші частинки проникають всередину й поступово накопичуються в лотках, колодязях і трубопроводах. У результаті прохідний переріз зменшується, стоки починають відводитися повільніше, а під час сильного дощу система може перестати справлятися з обсягом води, що надходить.

Визначити можливе засмічення можна за кількома характерними ознаками. Якщо ви помітили, що після дощу біля будинку почали з’являтися калюжі, яких раніше не було, варто перевірити стан водовідведення. Починати огляд краще з доступних поверхневих елементів, поступово переходячи до внутрішніх комунікацій.

На що звернути увагу і як діяти:

1. Калюжа навколо дощоприймача. Перевірте захисну решітку: її отвори можуть бути перекриті листям, брудом або іншим сміттям. Видаліть забруднення та переконайтеся, що ніщо не перешкоджає надходженню опадів всередину.
2. Переповнення лотків. Огляньте жолоби по всій довжині. Якщо на дні накопичилися пісок і земля, видаліть їх і перевірте випускний отвір, через який зібрана волога надходить у відвідну трубу.
3. Приймальна камера заповнена, хоча решітка чиста. Причиною може бути засмічення трубопроводу, розташованого нижче. У такому випадку потрібно перевірити стан підземної ділянки через передбачені для обслуговування отвори.
4. Кілька дощоприймачів переповнюються одночасно. Якщо вони підключені до однієї магістралі, перешкода може знаходитися в загальному колекторі. Для визначення точного розташування засмічення зазвичай потрібна професійна діагностика.

Важливо враховувати, що переповнення зливової каналізації не завжди пов’язане із засміченням. Під час особливо інтенсивних опадів об’єм води, що надходить, може перевищувати можливості навіть справної системи. Однак якщо калюжі регулярно утворюються після звичайного дощу, а очищення доступних елементів не допомагає, необхідно перевірити стан підземної частини. Для цього фахівці використовують діагностичне обладнання, механічне прочищення та гідродинамічне промивання. Самостійно відкривати важкі дорожні люки або спускатися в колодязі не слід: такі роботи вимагають спеціального обладнання та дотримання заходів безпеки.

Професійне очищення

Головна перевага професійного очищення полягає в тому, що воно дозволяє очистити систему не лише в доступних місцях, а й усередині труб, де поступово накопичуються відкладення. Самостійне очищення часто допомагає видалити видиме сміття, але не завжди дозволяє дістатися до засмічень на глибині або зрозуміти, в якому стані перебуває вся система.

Для очищення фахівці застосовують гідродинамічне та механічне промивання. За необхідності окремо очищують дощоприймачі, колодязі та водовідвідні жолоби. Відеообстеження допомагає побачити, що відбувається всередині труб, і точніше визначити проблемну ділянку.

Регулярне професійне обслуговування допомагає підтримувати нормальний відвід води та вчасно помічати проблеми, доки вони не переросли у серйозний засмічення або перелив.

Висновки

Тепер ви знаєте, як виглядає зливова каналізація та які елементи забезпечують її роботу. Залежно від конструкції вона може складатися з відкритих каналів, водовідвідних лотків, дощоприймачів та прихованих під землею трубопроводів. Правильно облаштована система допомагає уникнути утворення великих калюж, розмивання ґрунту та підтоплення будівель. Однак для її ефективної роботи важливо не тільки грамотно розташувати водозбірні елементи, а й регулярно очищати їх від сміття, що накопичилося.

Своєчасне обслуговування допоможе запобігти серйозним засміченням та уникнути дорогого ремонту. Якщо ви помітили, що після дощу вода почала стікати повільніше, лотки переповнюються або звичайне очищення решіток більше не допомагає, зверніться до фахівців компанії «Trubolub». Наші майстри проведуть діагностику, визначать причину несправності та допоможуть відновити нормальну роботу зливової каналізації.